Спочатку треба визначити не назву документа, а результат: що саме представник має зробити в Україні. Для продажу майна потрібні одні повноваження, для спадщини — інші, для суду або банку — ще інші.
Після цього готується текст українською мовою. Далі документ підписується та оформлюється за правилами країни перебування, а потім готується до використання в Україні: апостиль, легалізація або переклад можуть знадобитися залежно від ситуації.
Найбільший ризик — підписати документ, який виглядає правильним, але не дає представнику потрібного права. Тоді справа в Україні зупиняється, а довіреність доводиться робити заново.